Харчова непереносимість гістаміну (HIT – Histamine Intolerance) виникає при надлишку або недостатньої утилізації гістаміну організмом в слідстві дефіциту ферменту діаміноксидазу (DAO). Надмірна гістамін впливає на всі органи і системи організму, викликаючи різноманітні специфічні симптоми, що нагадують харчову алергію – висип, свербіж, кропив’янку, нежить, бронхоспазм, а також різноманітні кишкові розлади, мігрень, і інші.

Дефіцит DAO (фермент діаміноксидазу) – функціональний недолік основного травного ферменту, відповідального за переробку та утилізацію гістаміну, що знаходиться в їжі.

DAO функціонує переважно в слизовій оболонці кишечника, тому діє під час перетравлення їжі.

Коли відбувається зміна метаболізму (обміну) гістаміну при недостатній активності DAO виникає дисбаланс між гистамином прийнятим з їжею та гістаміном, які вивільняються з лімфоцитів, що призводить до накопичення гістаміну в плазмі і виникнення несприятливого впливу на здоров’ї.

Однією з причин дефіциту DAO може бути генетична недостатність виробництва ферменту, що включає малу продукцію або недостатню активність. Харчова непереносимість гістаміну викликається генетичним дефектом DAO, і може проявлятися у дітей раннього віку, проявляючись різними симптомами протягом усього життя.

Функціональна харчова нестерпність гістаміну пов’язана з порушеннями в шлунково-кишковому тракті, функціонуванням печінки, порушеннями гормонального фону, особливо у жінок в предменопаузальном періоді, що призводить до зниження активності або недостатньої кількості DAO.

Гістамін – це природний медіатор, постійно присутній в організмі, а також надходить в кишечник разом з продуктами харчування.

Гістамін є важливою речовиною, яке виробляє наш організм. Гістамін бере участь в захисній реакції імунної системи на чужорідні елементи, виступає фактором алергії, також забезпечує ряд інших важливих процесів в тому числі у центральній нервовій системі.

Гістамін виробляється при алергічних реакціях, впливаючи на специфічні рецептори і викликає відповідні клінічні прояви, такі як свербіж, кропив’янку, нежить і бронхоспазм.

При псевдоаллергии немає імунологічної фази, проте надлишок гістаміну буде викликати симптоми, характерні для синдрому низької толерантності до гістаміну, зовні схожі на алергічні.

Симптоми дефіцита DAO

На відміну від харчової алергії, поява симптомів або побічних ефектів не пов’язане зі споживанням певної їжі. Виникнення симптомів харчової непереносимості гістаміну пов’язане з прийомом продуктів з різним вмістом гістаміну (перехід на сторінку дієта). Симптоми також можуть виникати навіть після прийому продуктів з низьким рівнем гістаміну. Це накладало значні труднощі при встановленні максимально допустимої дози.

Найбільш типовими є:

Центральна нервова система: головний біль, головний біль і / або запаморочення.

Травна система: Синдром роздратованого кишечника (діарея, запор), метеоризм, коліки, хвороба Крона, біль в шлунку, нудота і / або блювота.

Серцево-судинна система: Порушення терморегуляції тіла, озноб, припливи, перепади тиску, аритмія, різні спонтанні порушення серцевого ритму.

Шкіра: кропив’янка, набряк, атопічний дерматит, екзема, акне

Дихальна система: закладеність носа, риніт, астма і / або чхання.

М’язова система: м’язовий біль, фіброміалгія і / або втома.

Кістна система: біль в кістках.

Репродуктивна система: Порушення менструального циклу, дисменорея, альгодисменорея (хворобливі місячні).

Діагностика харчової непереносимості гістаміну

Поява одного або декількох симптомів харчової непереносимості гістаміну після прийому їжі є підставою підозрювати у себе непереносимість гістаміну. Детально ознайомившись з можливими симптомами харчової непереносимості гістаміну, спробуйте пройти спеціальний тест. Чим раніше вдасться виявити харчову непереносимість гістаміну, тим швидше можна провести корекцію харчування і почати замісну терапію.

Харчова непереносимість гістаміну може зустрічатися у пацієнтів з харчовою алергією, непереносимістю лактози, галактози і глютену (целіакію). У пацієнтів з іншими харчової непереносимості може проявлятися непереносимість гістаміну з відповідними симптомами, як загальне прояв недостатньої функції ентероцитів (спеціальних клітин в кишечнику). Часто ці захворювання схожі за своїми проявами.

З діагностичною метою можна застосувати протягом 4-6 тижнів дієту із вживанням продуктів з низьким вмістом гістаміну або почати пробний прийом ферменту діаміноксидазу, що дозволить швидко визначитися з діагнозом і не завдасть шкоди здоров’ю.

Недостатність DAO визначають лабораторними методами. Однак не завжди кількісний аналіз відображає активність ферменту і може не відповідати вираженості симптомів низькою толерантністю до гістаміну.

Достовірним методом діагностики є шкірна проба з 0,1% розчином гістаміну. Збереження папули в місці шкірної проби (прик-тесту) розміром ≥5 мм протягом 50 хвилин, разом з характерними симптомами, є достовірним підтвердженням діагнозу харчової непереносимості гістаміну.

Було відмічено, що у більшості пацієнтів з низькою функціональною активністю DAO характерно прояв декількох симптомів одночасно, де мігрень є одним з провідних проявів непереносимості. У 20% пацієнтів спостерігається 1 або 2 симптому, у 41,3% пацієнтів спостерігаються 3 або 4 симптому і 33,8% – понад 5. Мігрень є найбільш виділеним синдромом при опитуванні пацієнтів через важке впливу на організм.

Дієта при харчової непереносимості гістаміну

Дієта зі зниженим вмістом гістаміну дозволяє знизити кількість поступаемого з їжею гістаміну і вплив продуктів, що стимулюють викид гістаміну, – гистаминолибераторов. Одночасне споживання більшої кількості декількох продуктів харчування, що містять або стимулюючих викид гістаміну, може викликати особливо виражені симптоми гистаминовой непереносимості і скарги.

ДІЄТА ПРИ ДЕФІЦИТІ ДАО

Продукти харчування c високим вмістом лектинів бажано виключити з ужитку, хоча б на деякий проміжок часу. Лектини впливають на підслизовий шар стінки кишечника і викликають так звані «синдром дірявого кишечника». Неперетравлені лектини потім надходять в кровотік і призводять до утворення антитіл, що стимулюють вивільнення гістаміну. Продукти з високим вмістом лектинів:

• біла картопля і немодифікований картопляний крохмаль
• помідори
• соєві
• глютенсодержащие зерна
• бобові

Тварини продукти з високим вмістом гістаміну багаті Омега-3 жирними кислотами. Виняток таких продуктів з дієти призводить до дефіциту Омега-3, і в цьому випадку необхідно додаткове вживання харчових добавок містять Омега – 3 для заповнення дефіциту.

Відновлення активності ферменту діамін оксідази

Використання тільки дієти для профілактики харчової непереносимості гістаміну не завжди дає хороший результат, так як важко визначити точний зміст гістаміну в їжі. Тривале зберігання продуктів, призводить до накопичення гістаміну і може призводити до появи симптомів при вживанні продуктів, в яких високий вміст гістаміну не очікується. Вживання свіжих продуктів переважно.

Дієта з низьким вмістом гістаміну призводить до скорочення споживання мікро і макронутриентов, яка негативно впливає на інші функції організму.

Останні різноманітні дослідження відкрили можливості для відновлення кількості і активності DAO.

Харчові добавки, волокна і пробіотики для відновлення активності DAO можна розділити на 2 групи, в залежності від механізму дії і впливу на різні фази метаболізму гістаміну.

Гістидин декарбоксилаз (HDC) – фермент, який відповідає за перетворення амінокислоти гістидину в гістамін. Можна сповільнювати перетворення гістидину в гістамін інгібіторами HDC.

Інгібітори HDC:

• Green Tea 600 ™ Екстракт ультра-очищеного зеленого чаю (Водний екстракт зеленого чаю (Camellia sinensis) (лист) (80% поліфеноли, 60% катехіни, 30% EGCG, 6% кофеїну) – по 1 капсулі 1 раз в день
• SAMe & TMG Донор метильної групи (Бетаин безводний (триметилгліцин) 600 mg, S-аденозил-L-метіоніну (у вигляді S-аденозил-L-метіонін 1,4-butandisulfonate) 400 mg) – по 1 стiку 1 раз на день

Протягом 3-х місяців.

Продукти Xymogen підвищують активність DAO з доведеною клінічною ефективністю:

 OptiFiber™ Lean (капсули) 100% натуральні і розчинні волокна Propol -mannan – натуральне розчинне рослинне волокно з Amorphophallus konjac володіє прямий здатністю збільшувати активність DAO, що було показано в дослідженні японських вчених, на великих групах пацієнтів, одночасно волокна мають властивості пребіотика. Приймати три-шість капсул один раз в день або по три капсули за 30- 60 хвилин перед кожним з двох найбільших прийомів їжі,

ProbioMax® Daily DF (30 мільярдів КУО) – до складу яких входять Lactobacillus acidophilus La-14, Bifidobacterium longum Bl-05, Lactobacillus plantarum Lp-115 володіють доведеною здатністю нормалізувати активність DAO. Приймати по 1 капсулі в день на ніч.

Приймати курсом OptiFiber ™ Lean і ProbioMax® Daily DF препарату протягом 3-6 місяців.

Що ми знаємо про порушення концентрації уваги?

Концентрація – можливість зосередити ресурси на чомусь одному. Відповідно, концентрація уваги – можливість тривалий час бути зосередженим на одному завданню. Люди з проблемами концентрації уваги насилу справляються з роботою, не вникають в монологи співрозмовника, втрачаючи нитку розповіді, а їх забудькуватість обумовлена ​​не порушеннями механізмів запам’ятовування, а тим, що така людина просто не може зосередитися. Так, якщо людина дивиться фільм «вполглаза», не пам’ятає персонажів і сюжетні повороти, раз у раз перепитує, хто цей герой або як герої потрапили у скрутну ситуацію – це явний маркер порушення концентрації уваги.

Причини порушення концентрації уваги

Справа може бути в банальної втомі, нестачі деяких мікроелементів, а може – і в серйозних захворюваннях або травмах. Так, порушення концентрації уваги на кшталт неуважності (т. Зв. «Розсіяння») колись описав учений Вільям Джеймс. Цей синдром пов’язаний виключно із зовнішніми обставинами і не має відношення до дефіциту вітамінів або патологій ЦНС. Невніманіе- «розсіяння» по Джеймсу виникає через монотонності роботи, через відсутність будь-яких подій в ході діяльності людини, а також з-за надмірної втоми. Найяскравіший приклад – неувага шофера, який дуже довго веде машину по безлюдній дорозі.

Є й інший вид низької концентрації уваги: коли людина перебуває в гніві або ейфорії, його увага концентрується мінімально. Тому і говорять, що «закохані не спостерігають годин». Але таке порушення концентрації короткочасно і ситуативно.

Серйозна нестача в організмі вітамінів групи В, недостатнє вироблення коензиму Q10 і деяких амінокислот, порушення роботи судин також призводять до порушення концентрації уваги – однак і ці стани не є патологіями.

Якщо ж, крім неуважності, людина страждає від перепадів настрою, не здатний приймати рішення, у нього погано з пам’яттю, особливо з короткостроковою, були випадки т. Н. помилкової пам’яті (коли пацієнт згадує події, яких насправді ніколи не було), відсутнє нормальне орієнтування в часі, мають місце апатія і безініціативність – потрібно звертатися до психіатра і лікуватися комплексно, вітаміни і відпочинок тут не допоможуть.

Порушення концентрації уваги: симптоми

В першу чергу це:

• складності з будь-якими новими завданнями, довгий і безуспішне входження в матеріал;
• проблеми з підбором формулювань і синонімів;
• неприємні відчуття при необхідності зосередитися, аж до відрази до поточної діяльності;
• дезорієнтація в просторі або часі;
• апатія;
• проблеми з просторовим, з абстрактним мисленням.

Непряма ознака порушення уваги – проблеми зі сном, нічні неодноразові пробудження або, навпаки, ненормально довгий сон.

Як діагностуються порушення концентрації уваги?

Якщо людина повідомила про описані вище складнощі лікаря, шляхом нескладних питань або письмових тестів встановлюється, наскільки далеко зайшла нездатність пацієнта до зосередження (крайня ступінь неможливості зосередитися називається «апрозексія»). Коли хворий все ж може зосередитися, просто швидко відволікається, говорять про «неуважності уваги». Якщо ж увагу спершу добре концентрується, але поступово слабшає, ставиться діагноз «виснаженість уваги» (зазвичай свідчить про нестачу потрібних речовин або про травму голови; це лікується медикаментозно).

Нарешті, іноді діагностують т. Н. «Звуження обсягу уваги»: концентрація присутня, але на чомусь дуже вузькому, повністю гублячись поза, наприклад, особистих переживань або наукового завдання.

Як можна допомогти собі до візиту до лікаря?

Якщо ви помітили у себе перераховані вище симптоми, але з якихось причин не можете звернутися до невролога, варто почати приймати такі безрецептурні препарати, як:

• таблетований коензим Q10;
• ліки на основі гінгко білоба;
• амінокислоту гліцин;
• комплекс вітамінів В;
• настоянки женьшеню, елеутерококу, лимонника в якості тонізуючих засобів.

Що призначають фахівці?

Поза психічних захворювань для відновлення концентрації уваги лікарі застосовують:

• найпростіші ноотропи (пірацетам або винпоцетин);
• препарати пиритинол (брендові назви – енцефабол, енцефорт і ін.);
• протитривожні кошти (т. н. анксіолитики), напрмер, фенотропил або афобазол;
• стимулятори мозкового кровообігу – в першу чергу гінгко білоба;
• фенібут (похідне гамма-аміномасляної кислоти, відоме як «засіб для космонавтів» – фенібут дійсно був показаний космонавтам, як розслаблюючий і підвищує концентрацію засіб, що не викликає загальмованості).

Профілактика проблеми

Корисно пити не менш двох літрів води щодня, намагатися висипатися, є багато зелених овочів (салат, шпинат і т.д.) і продуктів, які містять поліненасичені жири (горіхи, яєчні жовтки, рослинне масло, морська риба), а також гарбуз.

Важливо також пам’ятати, що центральна нервова система серед інших елементів містить також і гістамін, який проводить не тільки алергічні реакції, але і нервові імпульси, тобто поводиться як нейромедіатор. При терапії порушеного уваги цей гістамін може вивільнятися, коли активізуються всі молекули, які розпізнаються організмом як нейромедіатори, і, в результаті, людина стикається з алергічними набряками, свербінням, непереносимістю окремих видів їжі і іншими симптомами гистаминовой непереносимості там, де й гадки не мав. Тому тим, хто системно бореться з проблемами концентрації, потрібно приймати препарати, що пригнічують зайвий гістамін, але не роблять непотрібного впливу на організм. Оскільки традиційні антигістамінні засоби так чи інакше мають побічний ефект у вигляді сонливості і загальмованості, а це пацієнтам з порушеннями уваги зовсім не потрібно, є сенс звернути увагу на діаміноксидазу (скорочено – DAO), фермент, який руйнує вже надійшов у кров гістамін, і при це не вступає в обмін речовин, діючи локально (в тонкому кишечнику).

Що таке фіброміалгія або болі в м’язах і суглобах?

Самостійний діагноз «фіброміалгія» з’явився в лікарській практиці порівняно недавно. Раніше ніхто не розглядав постійні м’язові болі як окрему хворобу. Вважалося, що це – один із проявів інших нездужань, або просто наслідок втоми.  Але з часом вдалося встановити, що приблизно в чотирьох випадках зі ста ніяких клінічних причин для постійних болів в м’язах (причому по всьому тілу) немає, а ось болю – є. Лікарі також помітили, що дуже часто пацієнти з таким симптомом скаржаться на функціональні розлади кишечника і шлунка (запор, пронос, нетравлення, болі), проблеми зі сном, часті спазми, хронічну втому (а іноді мають в анамнезі депресивний епізод), гіперчутливість до спеки і холоду, дуже низький больовий поріг. І все це на тлі постійних м’язових болів. В результаті з’явився медичний термін «фибромиалгия» (дослівно – «біль в м’язових волокнах»).

Чому виникає фіброміалгія?

Насправді ми не знаємо в точності, чому деякі люди хворіють фіброміалгією. Деякий час тому передбачалося, що в основі недуги – неврологічні або навіть психіатричні причини, але зараз стало ясно, що депресії і розлади сну є наслідками фіброміалгії, а не її причинами (та й хто не буде страждати від пригніченого стану духу і безсоння, коли відчуває нескінченні болю?). Крім того, далеко не у всіх хворих фіброміалгією є такі прояви, як проблеми зі сном, тривожність і депресія.

Другий (а хронологічно – першої) була ідея про те, що фіброміалгія викликається запаленням, як, припустимо, артрит. Але ніяких запальних маркерів у пацієнтів з болями в м’язових волокнах виявлено не було.

Були припущення, що зв’язували фіброміалгію з порушенням у пацієнта входження в фазу глибокого сну, але переконливо довести ці теорії не вдалося.

Що вдалося підтвердити – так це те, що у тих, хто страждає фіброміалгією, нервових закінчень в тілі більше, ніж у інших людей, особливо в стопах і долонях; більше і дрібних судин, які регулюють тепло в організмі. Ймовірно, саме проблеми в їх роботи призводять до порушення кровотоку в м’язових волокнах і більш інтенсивній передачі больових імпульсів в мозок.

Уточнимо, що м’язові болі іноді викликають викиди гістаміну – речовини, відомого як провідник проявів алергії, але крім цього скорочує м’язи (гладкі), від чого Сознікающіе судоми і спазми, що викликає загустіння крові, втручається в роботу нервової системи.

Фіброміалгія: симптоми і причини

З проявами цього захворювання визначитися простіше, ніж з причинами. Отже, головні симптоми фіброміалгії:

• м’язовий біль в будь-якій ділянці тіла, як правило, ще й симетрична (болять обидві руки, обидві ноги і т. д.);
• проблеми зі сном, особливо з його глибокою фазою, відчуття розбитості вранці – хворий може спати багато годин, але так і не виспатися;
• головний біль за типом «головного болю напруги»;
• немеющіе кінцівки;
• чутливість до погоди;
• спазми, судоми;
• опухання різних частин тіла;
• порушення концентрації уваги;
• проблеми з перебуванням в статичному (стоячи, сидячи) або динамічному (ходьба) стані.

Як діагностують фіброміалгію?

Щоб отримати діагноз істинної фіброміалгії, потрібно виключити шляхом аналізів артрит, ревматизм, порушення роботи щитовидної залози, підвищений пролактин. Коли це зроблено, визначають, чи відповідають симптоми пацієнта т.зв. «Обов’язковим» критеріям:

• болі по всьому тілу;
• скутість м’язів;
• (І те й інше протягом не менше трьох місяців).

Потім лікар перевіряє чутливість в певних точках тіла з навантаженням. Всього їх вісімнадцять, і для постановки діагнозу досить, якщо болем відгукнеться дванадцять з них.

Серед «необов’язкових» або «малих» критеріїв, які самі по собі не можуть бути базою для діагнозу, але підтверджують його – порушення сну, ранкова втома.

Як самостійно купірувати прояви фіброміалгії?

Найбільш корисними вважаються легкі фізичні навантаження, які тренують судини і нервові закінчення. Це в першу чергу йога, потім – пілатес і аеробіка, система лікувальної фізкультури (ЛФК). Дуже добре допомагає все, що задіє концентрацію і дає позитивні враження – тут знову на передньому плані йога, а також велосипед, особливо велосипедні прогулянки за містом.

Всі види природного терапії (камнелеченіе, водотерапія, лікування звуками і світлом), виїзди на природу, довгі прогулянки в дикій місцевості теж довели свою ефективність при фіброміалгії. Арт-терапія та будь-які види рукоділля відмінно мобілізують ресурси організму, не кажучи про те, що вони відволікають від болю.

Безпечним і, швидше за все, дуже ефективним засобом буде спробувати препарати з ферментом діаміноксідази. Цей фермент бореться з потрапили в кров гистамином, але не так, як робили старі протигістамінні препарати, які завжди мають побічний ефект у вигляді гальмування реакцій і сонливості. Діаміноксидазу (DAO) працює безпосередньо, діє точково, строго в тонкому кишечнику, і виходить назовні незмінною, не вступаючи в метаболічні процеси. Дуже часто прибрати з організму зайвий гістамін виявляється достатнім для суттєвого полегшення фіброміалгії.

Лікарська допомога при фіброміалгії

Завдання терапевта в даному випадку – чи не поставити пацієнта в залежність від знеболювальних, а, навпаки, направити його по шляху одужання. Лікар зазвичай виписує курс масажу, але (і це особливо важливо!) Не глибокого, а також рекомендує абонемент в басейн і описані вище види тренувань. Часто призначається також робота з психотерапевтом і аутотренінг. У деяких країнах для лікування фіброміалгії використовують холод (кріотерапія, заморожування до -100-150 ° С) і голковколювання. З деяких пір почали говорити про ефективність такого препарату, як муколітик (ліки від кашлю) гвайфензін, але поки в медичних колах немає єдиної думки про подібне лікування.

Чи можлива профілактика фіброміалгії?

На жаль, природа захворювання не передбачає серйозних профілактичних заходів. Але якщо контролювати стрес і якість сну, а також практикувати йогу та інші м’які види регулярної фізичної активності, прояви фіброміалгії можна істотно знизити.

Дисменорея: що це за діагноз?

Під дісменорєєй розуміється проблема, що виражається в тому, що кожен місяць під час менструації жінка відчуває сильні переймоподібні болі, які супроводжуються масою інших неприємних відчуттів: нудотою, падінням тиску, сильним головним болем і запамороченням, слабкістю аж до непритомності і т. д. Все це виснажує пацієнтку, робить її непрацездатною (багато жінок не виходять на роботу в такі дні). При дисменореї погіршується пам’ять і може піднятися температура. І це не унікальний синдром: від таких проявів страждає до половини всіх жінок на планеті.

Чому виникає дисменорея?

По-перше, розрізняють дисменорею «первинну» і «вторинну». Одна проявляється на початку дозрівання і не пов’язана з травмами або деформацією репродуктивних органів; інша є відповіддю на оперативні втручання, невдалу установку контрацептивної спіралі і т. д. Найімовірніше, дисменорея первинного типу виникає через надлишку простагландинів, які утворюються з відмираючих в процесі менструації ендометріальних клітин. Але чому так відбувається не у всіх жінок – поки неясно. Що стосується дисменореї вторинного типу, вона обумовлена ​​механічними змінами в структурі репродуктивної системи і запальними процесами.

З великою ймовірністю дисменорея проявить себе, якщо у жінки є:

• пороки розвитку матки, труб і яєчників;
• варикоз вен матки;
• діагностовано патологічне розростання ендометрія (ендометріоз);
• недорозвинені статеві органи;
• матка з загином;
• цервицит (запалення шийки матки), аднексит (запалення труб і яєчників), кісти яєчників;
• пухлина-міома;
• спайки в маткових трубах;
• порушений процес вироблення простагландинів – провідників запалення і болю в організмі;
• розірвані маткові зв’язки (т. зв. «Синдром Аллена-Мастерса»)
• дисбаланс гормонів;
• встановлена ​​протизаплідна спіраль.

До дисменореї також схильні дівчата субтильної, астенічної статури. Однак це все – лише тенденції, а по суті від патологічно хворобливих місячних не застрахований ніхто.

Симптоми дисменореї

Проблема вперше проявляє себе з початком статевого дозрівання. Крім сильних болів, що нагадують сутички (так виходить матковий ендометрій), дисменорея супроводжується нудотою (іноді навіть блювотою), втратою апетиту, підвищеним слиновиділенням або, навпаки, сухістю в порожнині рота, підйомом температури на кілька градусів, метеоризмом і проносом, «ватяними» кінцівками і запамороченнями, а іноді і непритомністю. Буває так, що жінку особливо сильно дошкуляє якийсь один симптом зі списку, так що біль вже не грає провідну роль.

Діагностика у випадку дисменореї

При таких скаргах, як описані вище, лікар повинен насамперед встановити, чи тільки під час менструацій проявляються описані вище симптоми і не ховаються чи за ними небезпечні захворювання. Якщо пухлин, проривів, гнійного запалення і т. д. Не виявилося, фахівець звертає увагу на те, скільки пацієнтці років (зазвичай дисменорея первинного типу проявляється у зовсім молодих), якого вона статури, коли вперше з’явилися скарги, чи є у хворої прояви вегето судинної дистонії (у жінок з ВСД дисменорея зустрічається частіше). Анатомічні дефекти і внутрішньоматкова спіраль – також вказівки на дісменорею.

Відзначимо, що не тільки простагландини (провідники запалення), але і гістамін (відомий як провідник алергічних проявів) може бути причиною дисменореї. Серед менш відомих ефектів гістаміну – спазм гладкої мускулатури (а значить, і матки, яка і так страждає), загустение крові (дуже погано при місячних), набряки (які і так виникають напередодні менструації), падіння тиску (що ще більше підсилює слабкість) . Традиційні антигістамінні ліки (діазолін, тавегіл і ін.) Погано підходять в даному випадку – вони гальмують реакції і вганяють у сон, а жінка з дисменореей і так страждає від схожих явищ. Хороший вихід – приймати діаміноксидазу (DAO) у вигляді добавок. Це фермент, що знищує в крові гістамін, причому DAO не вступає в обмін речовин і не пригнічує психіку.

Як можна лікувати дисменорею самостійно?

Якщо точно відомо, що гострих запальних процесів і пухлин немає, а мова йде тільки про дисменорее, є сенс приймати під час місячних прості спазмолітики (дротаверин в будь-якій формі, спазмалгон і т. д.), По максимуму скорочуючи рухову і соціальну активність.

Лікарі рекомендують для зняття симптомів дисменореї препарати, що пригнічують викид простагландинів: це в першу чергу протизапальні препарати нестероїдного типу, такі, як диклофенак або ібупрофен, німесулід (брендові назви – «найз», «німесіл»), а також індометацин. Аспірин, теж відноситься до нестероїдних протизапальних, застосовувати проти дисменореї небажано, так як він може надмірно посилити кровотечу. Вважається, що німесулід – кращий з доступних варіантів.

Медичні методи лікування дисменореї

Терапія починається з зменшення товщини ендометрію, для чого застосовують різні гормональні препарати, в тому числі протизаплідні таблетки, а в випадку з дисменореєю вторинного типу потрібно лікувати і саму проблему, через яку розвинулася ця патологія (аднексит, міома і т. д.) .

Що можна зробити для профілактики дисменореї?

Регулярні огляди у гінеколога на предмет зайвого розростання ендометрія і запалень – профілактичний засіб номер один. Як вже говорилося вище, непогано працюють на випередження симптомів дисменореї заздалегідь прийняті нестероїдні протизапальні – особливо німесулід. Жінкам, схильним до дисменорее, не можна вибирати внутрішньоматкову спіраль як контрацептив, і не можна допускати будь-які вискоблювання матки, в т. ч. аборт.

Що таке дисфункція шлунка і кишечника?

Шлунково-кишковий тракт людини (ШКТ) має кілька функцій. В першу чергу це, звичайно, травлення: від подрібнення їжі зубами до перетравлення в шлунку, всмоктування в кишечнику, видалення залишків (дефекація). Але є й інші функції:

• захист організму від потрапляння в нього з шлунково-кишкового тракту бактерій і токсичних речовин, що надійшли з їжею (т. зв. «бар’єрна» функція);
• підтримання імунітету;
• участь в обміні речовин.

Коли збій в роботі шлунково-кишкового тракту і не залежить від виразкою або іншими ушкодженнями, він називається функціональним. Це може статися через інфекції, загибелі корисних шлунково-кишкових бактерій (т.зв. «дисбактеріоз»), попадання в організм алергену. Крім того, у випадку з шлунково-кишковим трактом як ніколи актуальною є приказка «всі хвороби від нервів»: проблеми в роботі шлунково-кишкового тракту дійсно дуже часто обумовлені сильним або постійним стресом.

Якщо людина хронічно страждає від функціональних порушень шлунково-кишкового тракту, і мова не йде про інтоксикацію або алергії, таку проблему (вона завжди виражена в порушеннях дефекації і болях) називають «синдром роздратованого кишечника». Синдром роздратованого кишечника неможливо діагностувати шляхом аналізів, але він добре визначається за симптомами: біль у животі, регулярні запори або проноси, проблеми з апетитом. Однак іноді дисфункції бувають і має іншу природу.

Причини і види шлунково-кишкових дисфункцій

Як вже говорилося, стрес – одна з основних причин шлунково-кишкової проблематики, якщо алергія і інфекція виключені. Звичайно, залишаються ще виразкові захворювання, але, по-перше, дисфункція шлунково-кишкового тракту ними не обумовлений, а по-друге, виразки шлунка і кишечника теж часто виникають через нервового перенапруження.

Наступним в списку основних причин функціональних розладів шлунка і кишечника йде дисбактеріоз. Бактеріальна флора виконує в шлунково-кишковому тракті найважливіші завдання, пов’язані як з правильним переварюванням їжі, так і з забезпеченням імунних функцій шлунково-кишкового тракту. Тому, коли корисні мікроорганізми гинуть (наприклад, після прийому антибіотиків, або в силу все того ж стресу, або від неправильного харчування), болі, здуття, проноси / запори, тяжкість в животі, розлад шлунку не змушують себе чекати.

До причин функціональних розладів шлунково-кишкового тракту відносяться і хронічний інфекції – не гострі бактеріальні і не ротавіруси, а паразити. В першу чергу це гострики і лямблії, але існують і інші. Якщо лікар не запропонував зробити аналіз на їх наявність, на ньому слід настояти, оскільки крім простого нездужання паразити ЖКТ можуть створити і куди більш серйозні проблеми.

Проблеми з імунітетом – палиця з двома кінцями. Адже іноді саме дисфункція шлунково-кишкового тракту може порушити імунні процеси. Але часом буває і навпаки: організм, атакований вірусом, виснажений токсинами, переохолоджену і т.д., може переживати разом з іншими проблемами і функціональні розлади шлунково-кишкового тракту.

Вище відзначався і синдром роздратованого кишечника – як індивідуальний вроджений тип функціональної проблематики.

Викиди гістаміну – речовини природного походження, що утворюється в організмі з деяких амінокислот – також можуть бути причиною функціональних розладів системи травлення. Адже гістамін не тільки проводить алергічні реакції (функція, по якій він відомий найбільше), а й спазмує гладкі м’язи, тобто в т.ч. і шлунок, який відгукується на це болем. Також під впливом гістаміну посилено виділяється шлунковий сік, роз’їдаючи слизову. У нормі гістамін, який потрапив в шлунково-кишковому тракті, руйнується ферментом діаміноксидазу (ДАО). При недосточності діаміноксідази гістамін не утилізуються, і викликає вищевказані симптоми.

Нарешті, дисфункції шлунково-кишкового тракту часто супроводжують менструацію: багато жінок знають, що таке діарея і шлункові болі під час місячних. Так відбувається через гормональних зрушень в ці особливі дні.

Симптоми дисфункції шлунково-кишкового тракту

Головні прояви функціональних розладів шлунково-кишкового тракту – це:

• Постійні запори або проноси;
• Болі в животі, особливо вранці;
• Відчуття тяжкості в животі;
• гази;
• Бурчання в кишечнику;
• Слиз у калі;
• Помилкові позиви іспражніться (т. Зв. «Тенезми»), що супроводжуються болями в районі прямої кишки.

Як діагностують дисфункції шлунково-кишкового тракту?

Діагностика в даному випадку відбувається методом виключення. Якщо дослідження не показало виразок, а аналізи – інфекції, то розлад класифікується як функціональне.

Як убезпечити себе?

В першу чергу слід боротися зі стресом. Добре допомагають дієти (а точніше правильне харчування) і помірні фізичні навантаження – йога, пілатес, біг, довгі піші прогулянки. Легкі заспокійливі і протитривожні кошти, такі як SerenX, теж будуть корисні.

Хорошим симптоматичним лікуванням запорів або проносів є природні проносні (ColonX) або закріплюють кошти (Candicidal).

Тим, хто страждає запорами, солодку випічку, шоколад і кава коштує якщо не повністю виключити з раціону, то звести до мінімуму. В їжі таких пацієнтів повинна неодмінно бути присутнім клітковина – у вигляді круп, висівок, сирих фруктів або біодобавок з клітковиною-пектином.

Страждаючі ж від регулярних проносів не повинні налягати на висівки і крупи, т. К. Вони стимулюють перистальтику ще сильніше. Їм також варто обмежити себе у вживанні м’яса і яєць. А ось кава пацієнтам з диареями пити можна.

І, звичайно, на столі будь-якого страждаючого функціональним розладом шлунково-кишкового тракту регулярно повинні бути живий йогурт і інші кисломолочні продукти з живими бактеріями (мацоні, айран і т. П.), А під рукою якісний пробиотик, але обов’язково з мінімальною дозуванням 30 млрд КУО.

Медичні методи боротьби з розладами шлунково-кишкового тракту

Якщо це можливо, в першу чергу необхідно усунути причину:

дисбактеріоз – пройти курс лікування пре- і пробіотиками. Пробіотик краще вибирати дозуванням не менше 30 млрд КУО, що має в складі комплекс лакто-і біфідобактерій (особливо ефективна Bifidobacterium lactis HN019) і антибіотикорезистентності. Всім цим характеристикам відповідають ProbioMax Daily DF і ProbioMax DF, що мають в складі 30 і 100 млрд КУО відповідно. Приймати по 1 капсулі в день.

Але для того, щоб бактерії «прижилися» їм необхідна живильне середовище у вигляді клітковини. Оптимальним варіантом буде «негрубі» розчинна клітковина, яка не зашкодить і без того скопроментірованную стінку кишечника. OptiFiber Lean містить 100% натуральне розчинне волокно – глюкоманнан, який володіє потужними пребіотіческімі властивостями. Приймати по 3 капсули 2 рази на день.

гельмінтних інвазію – пройти курс Протигельмітний терапії під керівництвом лікаря (!!!)

стрес – зовсім виключити стрес з повсякденного життя неможливо, але за допомогою психологічного настрою, здорової фізичної активності і спеціальних препаратів можна його контролювати. SerenX ™ – формула для підтримки відчуття внутрішнього спокою і балансу між системами організму, натуральна концентрована форма традиційної китайської трав’яної композиції.

Детоксикація і покращену функції і печінки – Drainage – це гомеопатичний печінковий «дренаж», який спільно з гомеопатичними засобами, підтримує екскреторну функцію. Drainage фокусується на функції печінки, нирок і товстої кишки і одночасно усуває симптоми, пов’язані з детоксикацією: знешкодження, виведення шлаків, солей, важких металів, токсинів і т.д.

Крім усунення причин використовуються симптоматичні ліки:

• Комплексне проносне у пацієнтів з запорами (ColonX);
• Протидіарейні у пацієнтів з проносами (Candicidal);
• Cпазмолітікі для зняття болю (OptiMag 125);
• Дренаж і детоксикація (Drainage).

Профілактика функціональних розладів

Як випливає зі сказаного вище, необхідно в першу чергу контролювати стрес – і за допомогою вправ, і медикаментозно. Дуже важливо також стежити за кишкової мікрофлорою – не допускати дисбактеріозу (завжди приймайте пробіотики під час і після курсу антибіотиків, не нехтуйте живими кисломолочними культурами в звичайному житті). Тим, хто схильний до запорів, слід вживати достатню кількість клітковини. І всім без винятку – берегти імунітет!