Blog

«Періодична нудота» – не хвороба в звичному сенсі цього слова, але дуже важливий симптом, який маркує багато недуг і особливі стани (вагітність). Нудота, яка виникає без печінкових або шлункових причин, може свідчити про розвиток некрозі серцевого м’яза (інфаркт) або проблеми з внутрішньочерепним тиском, а також про гормональні розлади. І навіть якщо вас лише регулярно закачує у транспорті – це привід звернутися до лікаря, оскільки говорить про вестибулярних проблемах.

Чому виникає періодична нудота?

Найпростіші причини регулярної (періодичної) нудоти – гастрит, що починається виразка шлунка, кишкові розлади, проблеми з печінкою. Але це – очевидні причини, а чому людину може постійно нудити, якщо нічого з перерахованого немає?

Головних приводів в даному випадку п’ять:

• токсикоз вагітних;
• захворювання внутрішніх органів (вісцеральні);
• порушений обмін речовин і хронічне отруєння;
• неврологічні захворювання;
• психічні розлади.

Всього в цих п’яти приводи до нудоти об’єднані шість десятків різних хвороб, що мають в списку симптомів нудоту.

Симптоматика періодичної нудоти

Залежно від того, до якої з п’яти груп хвороб відноситься конкретний випадок, виділяють окремі супутні періодичної нудоти обставини.

Вагітність і періодична нудота:

Гормональна перебудова, дефіцит мікро- і макронутриентов, зростаюча матка, яка тисне на внутрішні органи – ось причини, за якими вагітних нудить. Тут варто відзначити часто супутній вагітності кислотний рефлюкс (коли з шлунку в стравохід закидається шлунковий сік і / або напівпереварене їжа), а також т.зв. «Гіперемезіс» (блювоту вагітних). Часто жінок, які чекають дитину, нудить вранці в один і той же час.

Хвороби внутрішніх органів (вісцеральні захворювання) і періодична нудота:

Не тільки розвиваючийсь гастрит або виразка можуть бути причиною нападів нудоти. Синдром роздратованого кишечника, запори, дисбактеріоз або (особливо!) Пухлина обумовлюють періодичну нудоту не в меншій мірі. Сюди ж слід віднести таку хворобу, як холецистит (патологія жовчного міхура), різні вірусні гепатити і, як це не дивно, інфекції сечового міхура і сечоводу, в якості побічного ефекту викликають нудоту. Вона також може передвіщати і швидкий інфаркт міокарда.

Розлади обміну речовин, хронічне отруєння і періодична нудота:

Головними причинами нудоти в даному випадку стають кетоацидоз (підвищення кислотності через порушення обмінних процесів вуглеводів) при діабеті, завищений рівень кальцію, інтоксикація через погану роботи нирок (уремія). Іноді нудота обумовлена ​​і високими показниками гістаміну, який не тільки проводить алергічні прояви, а й відповідає за гіпервиработку шлункового соку, дратуючи т.о ШКТ.

Що стосується отруєнь, при яких токсини накопичуються, створюючи отруйний фон для життя організму – це медикаментозні отруєння (найчастіше антибіотиками) і алкоголізм. Викликає періодичну нудоту і хіміотерапія.

Неврологічні проблеми і нудота:

Найчастіше мова йде про підвищений внутрішньочерепний тиск (ВЧТ), яке проявляється в поєднанні нудоти і головного болю «сдавливающего» типу. Але може йти мова і про хвороби Меньєра, при якій в порожнині внутрішнього вуха накопичується рідина, чинячи тиску на ті самі клітини мозку, що відповідають за рівновагу і орієнтування людини в просторі. Схожі проблеми – і при вестибулярному лабіринті.

Окремо стоїть така проблема, як синдром циклічної блювоти, який в основному переслідує маленьких дітей, але зрідка зустрічається і у дорослих. Його вперше описав дитячий лікар на ім’я Семюель Гі і виникає цей синдром через порушення в роботі гіпофіза і гіпоталамуса. Пацієнта періодично рве без видимих причин, а передує цьому нудота.

Відзначимо, що «морська хвороба», при якій людину закачує у транспорті і на морі, теж є неврологічним симптомом і свідчить про вестибулярної проблематики.

Психічні розлади та прояви нудоти:

Розлади психіки не провокують нападів нудоти на фізіологічному рівні, але в ряді випадків нудота розвивається як відповідь на якесь прояв психічної хвороби. Найчастіше це булімія (патологічне обжерливість з наступною блювотою), але можна відзначити і випадки румінаціі – нав’язливого пережовування, проковтування, відрижки і знову пережовування їжі.

Періодична нудота і діагностика

Як вже говорилося, напади нудоти без видимих ​​причин не є самостійною хворобою, але сигналізують про захворювання або особливих станах. Тому, беручи до уваги скарги на регулярну нудоту, лікар фіксує, як часто хворий стикається з нудотою і як довго триває напад, які препарати людина приймає (можливо, саме вони стали причиною нудоти), чи були в недавньому минулому травми, особливо травми голови і контузії, а у випадку з жінками-пацієнтками – коли мали місце минулі місячні.

Потрібно перевірити стан очних білків хворого (гепатит), рівень рідини в його організмі, пропальпировать живіт, оцінити внутрішньочерепний тиск, дізнатися, чим переважно харчується пацієнт, провести аналізи на вуглеводний баланс і на показники гістаміну. Надалі проблема локалізується і вже виходячи з цього призначаються дослідження.

Така ретельна діагностика проводиться лікарями функціональної медицини і дозволяє знайти справжню причину періодичної нудоти і підібрати правильне, ефективне лікування. Фахівців в області функціональної медицини можна знайти в клініці FxMed.

Як боротися з періодичної нудотою самостійно?

Якщо нудота переслідує тиждень і довше, потрібно звернутися до лікаря, ні в якому разі не відтягуючи часу. Конкретне лікування призначає лікар, але є загальні принципи, яких потрібно дотримуватися:

• займатися помірною фізичною активністю, частіше гуляти на свіжому повітрі;
• дотримуватися правильного харчування, дієти: харчуватися дрібно, невеликими порціями і часто, обмежити жирне, смажене, швидкі вуглеводи;
• при підготовці до вагітності і на її протязі приймати спеціальні вітамінно-Мінералні комплекси для вагітних – високоочищені, гіпоалергенні, в правильному співвідношенні, такі як Prenatal Essentials, також більше часу проводити на повітрі, відпочивати, виключити неприємні запахи і продукти зі свого оточення;
• для нормалізації стільця, роботи шлунково-кишкового тракту в цілому і лікування дисбіозу потрібно приймати пребіотики саме з розчинної клітковини – OptiFiber Lean, так як, і без того спровоковану стінку кишечника грубою клітковиною можна пошкодити. Також в цьому випадку необхідні пробіотики в дозуванні мінімум 30 млрд і в складі мають Bifidobacterium lactis HNO19, Lactobacillus acidophilus La-14, Bifidobacterium longum Bl-05, Lactobacillus plantarum Lp-115 тільки в такому випадку можна отримати гарантований ефект, який підтверджують клінічні випробування. Цим критеріям отвечет пробиотик ProbioMax Daily DF;
• якщо нудота викликана недостатністю діаміноксідази, також необхідний прийом OptiFiber Lean і ProbioMax Daily DF, так як глюкоманнан і вищевказані бактерії сприяють виробленню власної діаміноксідази.

При більш важкому перебігу хвороби лікар може призначити нейролептические препарати (аміназин, діазепам) або антигістамінні. Іноді добре допомагає домперидон.

Чи існує профілактика?

Оскільки періодичну нудоту можна назвати самостійною хворобою, то і профілактики для неї немає. Але зате вона є для захворювань, симптомом яких є нудота. Тому необхідно пройти хорошу діагностику, ретельно дотримуватися рекомендацій лікаря і завжди тримати під рукою імбир, зелений чай, м’яту.

З давньогрецької слово «акне» можна перекласти як «стрижень, вістря» або «розквіт». Дійсно, мова йде про прищі (вуграх), що мають гнійний стрижень і визріває на шкірі аж до моменту, коли такий гнійник лопається. Запальний процес в даному випадку зачіпає суто певні ділянки шкіри: місця, де сальні залози з’єднані з фолікулами волосків.

Це дуже давнє захворювання: вперше опис акне зустрічається у античного лікаря Аеція. Незважаючи на те, що це найпоширеніший і, як здається на перший погляд, простий недуга, у прищів, що потрапляють під визначення акне, існує цілих три різновиди:

• папули – прищі в формі запалених точок, без гною всередині;
• пустули – прищі у вигляді гнійних запалень, які дозрівають і прориваються назовні;
• комедони – закупорюють пори ороговілі згустки шкірного сала.

Вони по-різному комбінуються, створюючи різні типи акне. Коли пустули утворюються поруч і зливаються між собою, говорять про важку форму захворювання.

Чому у деяких людей виникає акне?

Найчастіше акне починається в підлітковому віці, як відповідь на гормональну перебудову організму, і з часом проходить самостійно. Іноді акне з тієї ж причини (викид гормонів) супроводжує вагітність або силові тренування з використанням стероїдів. Часом акне провокує сильний стрес. Спадковість також має значення: дуже ймовірно, якщо хтось із батьків схильний до акне, що і дитина зіткнеться з цією проблемою.

Серед зовнішніх причин акне називають:

• атаку мікроорганізмів і паразитів (в т. ч. підшкірного кліща демодекса);
• лікування препаратами йоду, фтору, брому і особливо хлору, а також прийом літію (призначається зокрема при біполярному розладі) і різних барбітуратів;
• пошкодження верхнього шару шкіри (часто потрапляє інфекція);
• хвороби шлунка і кишечника, а також неправильну дієту (зловживання жирним і солодким);
• проблеми з печінкою, застій жовчі;
• масоване відмирання клітин шкіри (якщо вони не видаляються з допомогою скрабів).

Що стосується гормональних причин виникнення акне, «відповідальними» в даному випадку є тестостерон і його похідні, плюс з один гормонів групи чинників зростання (а саме т.зв. інсуліноподібний фактор росту I).

Слід також зазначити, що акне у дорослих пацієнтів, які, будучи підлітками, не страждали від вугрової висипки і зіткнулися з нею тільки зараз, може говорити про кісту яєчників і наступаючої менопаузі у жінок, синдромі Кушинга (наднирники виробляють аномально велику кількість гормонів), авітамінози , особливо Е і А, зловживанні стероїдами.

Іноді причиною акне може стати зашкалюючий гістамін в крові: його молекули не тільки відповідають за алергічні реакції, але і серед іншого стимулює вироблення гіпофізом різних гормонів, частина з яких відповідає за утворення вугрів і прищів.

Симптоматика акне

Здається, що симптоми акне – не предмет для розмови; ну що особливого може бути в прищах? Однак це не так. Лікар повинен розуміти, якого саме типу вугри і на яке лікування вони будуть відповідати.

Найбільш проста форма так і називається – акне вульгаріс ( «просте акне»). Фолікули блокуються через перевиробництво шкірного сала, утворюються його відкладення, в яких розмножуються бактерії рropionibacterium acnes – і починається запалення. Propionibacterium acnes живе без повітря, тобто є анаеробним мікроорганізмом, і чутлива в першу чергу до тетрациклінового антибіотиків. Однак за роки їх використання бактерія мутувала і часом проявляє стійкість до тетрацикліну, тому лікарі, переконавшись, що мають справу саме з рropionibacterium acnes, все частіше призначають азитроміцин і адіфлоксацін або натуральні антисептики, такі як куркумін.

Складнішою, ніж акне вульгаріс, формою є т. н. акне кістозне, коли пустули з гноєм утворюють справжні кісти в епідермісі. Їх важливо виявити, а терапія буде потрібно більш потужна.

Не можна не відзначити, що при механічному видаленні прищів іноді з’являються рубці. Їх важливо не сплутати з новими запаленнями і не запустити; рубці піддаються лікуванню, але воно повинно бути своєчасним.

Акне і діагностика

Багатовіковий досвід роботи з акне (перші діагнози були поставлені ще за часів імператора Юстиніана) робить помилку в діагнозі практично нереальною. Однак дещо перевірити все-таки потрібно: наприклад, чи не є причиною акне демодекс. Якщо упустити підшкірного кліща, можна дуже довго і так само безуспішно лікувати вугровий висип – вона все одно буде повертатися.

Крім того, важливо перевірити пацієнта на недуги, що провокують гормональний дисбаланс, авітаміноз або дисбіоз кишечника.

Потрібно також дізнатися, які саме ліки приймає людина – якщо вони є причиною висипу, зовнішнє лікування буде марним.

Нарешті, лікар повинен з’ясувати, з якими речовинами працює хворий (в першу чергу, не пов’язана його діяльність з високими дозами хлору), як часто буває на сонці і чим харчується.

Що можна зробити проти акне самостійно?

Зазвичай ті, хто страждає акне, вдаються до косметичних чисткок і лосьйонів для шкіри. Але ефективність у таких методів низька, адже вони не вбивають бактерії і не відновлюють баланс гормонів. Однак дещо зробити самим все ж можна.

По-перше, слід змінити харчування, звівши до мінімуму прості вуглеводи (солодке, картопля, білий хліб), виключивши смажені і жирні страви. Корисно вживати багато клітковини: висівки, хліб з неочищеного борошна, сирі овочі, фрукти. Дуже корисні періодичні проходження курсів вітамінів групи В. Добре час від часу профілактично приймати вітамінно-мінеральні комплекси і пробіотики.

По-друге, якщо ви займаєтеся бодібілдингом, потрібно відмовитися від стероїдів анаболізму типу і звернутися до т. Зв. низкоандрогенний, що не провокує мега-викиди тестостерону.

По-третє, жінкам, які не збираються найближчим часом народжувати, варто розглянути прийом протизаплідних таблеток, що пригнічують андрогенні гормони.

По-четверте, вибирайте засоби гігієни з лужним рівнем 5.5, відповідним нашій шкірі. Неправда, що господарське мило допомагає позбутися від акне – воно дуже лужне, і це тільки шкодить! А ось митися потрібно частіше, не можна дозволяти собі залишатися спітніле, тому що в поту розмножуються бактерії.

По-п’яте, дуже ефективно знижувати рівень гістаміну. Звичайно, традиційні протигістамінні препарати повинен призначати тільки лікар з урахуванням їх побічних ефектів (проблеми з реакціями, загальмованість). Але з деяких пір на ринку з’явилися засоби, що відновлюють рівень власної діаміноксідази і, відповідно, природним шляхом знижують гістамін – це глюкоманнан і пробіотики з Bifidobacterium lactis HNO19, Lactobacillus acidophilus La-14, Bifidobacterium longum Bl-05, Lactobacillus plantarum Lp-115. У нашій країні вони представлені препаратами OptiFiber Lean і ProbioMax Daily DF виробництва американської компанії XYMOGEN. Ліки довели свою високу ефективність.

Нарешті, якщо ви схильні до акне, кидайте курити: доведено, що тютюн провокує висип.

Як лікують акне лікарі?

Сьогодні вчені всерйоз просунулися в пошуку гена, який відповідає за схильність до акне. Є також розробки, що дозволяють вивести клітку-фаг за типом лейкоцита, яка буде вибірково знищувати рropionibacterium acnes. Але поки лікування акне складається з:

• дієти: максимально виключити прості вуглеводи (солодке, картопля, білий хліб), смажені та жирні страви, шоколад. кава. Корисно вживати багато клітковини: висівки, хліб з неочищеного борошна, сирі овочі, фрукти.
• застосування антибіотиків (робляться аналізи на чутливість, за підсумками яких терапевт вибирає з азитроміцину, еритроміцину, доксицикліну та інших тетрациклінових, або триметоприму)
  • Також, сучасна медицина прагне до використання натуральних антибактеріальних засобів. В даному випадку ефективна буде куркума, але вона має дуже низьку біодоступність, тому вченими створена спеціальна форма – BCM-95, яка ефективно проникає в кров’яне русло і виконує свою антисептичну роль (CurcuPlex-95);

• нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту, особливо мікробіома кишечника і функції печінки.
  • Недарма кажуть, що шкіра є відображенням шлунково-кишкового тракту. Проблеми з печінкою, дисбаланс між хорошою і патогенною мікрофлорою часто проявляється у вигляді висипки на шкірі. В даному випадку необхідний гепатопротектор з доведеною ефективністю – альфа-ліполіевая кислота + селен + N-ацетил-L-цистеїн (Liver Protect) і комплекс пре-і пробіотиків для забезпечення кишечника корисною мікрофлорою і створення їй комфортних умов для збереження і розмноження (OptiFiber Lean і ProbioMax Daily DF). Також цей комплекс допоможе знизити рівень гістаміну, який може являеться причиною висипного на шкірі.
• використання гормональних препаратів, що пригнічують зайвий тестостерон (прогестерону, естрогену);
• виведення зайвої рідини (популярний засіб – діуретик спіронолактон);
• косметичних процедур з використанням зовнішнього бактерицидний засіб Бензоілпероксід, цинку, азелаїнової кислоти;
• пілінгів гліколевої і саліцилової кислоти (тільки в поєднанні з антибактеріальною або гормональної терапією);
• лікування полівітамінними комплексами, з дозою вітаміну А, не менше 200% денної норми, омега-3 кислотами з високим ступенем очищення (Active Essentials);
• опромінення спеціальними лампами (фототерапія) і лазером;

Чи існує профілактика?

Для людей, схильних до акне, є хороші новини: правильний спосіб життя може якщо не звести нанівець, то сильно зменшити проблему. У це поняття входить:

• правильна дієта (без насичених жирів, простих вуглеводів, смажених і гострих страв);
• прийом всередину і використання зовнішньо препаратів цинку в формі гліцинат, який робить сальні залози куди менш активними і знімає запалення (Zinc Glycinate)

Після важкого робочого дня буває відчуття «вичавленого», як лимон, з важкою головою і втомою в м’язах. Як правило, втома проходить, якщо як слід відпочити: зайнятися спортом, подихати свіжим повітрям, виспатися. Але якщо людина виспався, а втома не пройшла, швидше за все, тіло сигналізує про хворобу.

Синдром хронічної втоми (СХВ) колись був відомий під назвою «грип яппі».

Загальні відомості про захворювання

В основному ця хвороба вражає жінок. Дуже часто ознаки СХВ спостерігають у людей, які перенесли захворювання вірусної природи, проте вчені так і не прийшли до єдиної думки щодо причин виникнення СХВ.

Причини синдрому хронічної втоми

Це захворювання із-за високого темпу життя зазвичай вражає жителів мегаполісів і великих міст. Серед причин цього синдрому називають погану екологію і сильну психоемоційне навантаження.

Останнім часом з’явилася велика кількість публікацій про СХВ. Вчені та лікарі з’ясували, наскільки сильно синдром поширений і відзначають важливість досліджень в цьому напрямку для нинішнього суспільства. Але, на жаль, конкретика в питаннях дослідження протікання цієї патології, а також дослідження в галузі клінічної картини поки відсутні.

Простіше кажучи – ніхто не знає, як починається і звідки береться синдром хронічної втоми.

Якщо керуватися спостереженнями, в групах населення України, серед яких часто спостерігається СХВ, присутні:

• люди, які ліквідували наслідки катастрофи на ЧАЕС і люди, що живуть на забруднених радіацією територіях;
• люди, які перенесли операції, особливо – з діагностованими онкозахворюваннями (що проходять хіміо і променеві терапії);
• пацієнти з прихованими запальними захворюваннями;
• звичайні жителі мегаполісів, незахищені за родом діяльності від зайвих психоемоційних навантажень, стресів на тлі недостатньої фізичної активност

Група ризику синдрому хронічної втоми

• життя в поганій еколого-гігієнічної обстановці;
• вплив опромінення, висока радіаційне навантаження;
• ослаблений імунну відповідь (наркоз, операції, хвороби хронічного перебігу, хіміо- та променева терапія);
• часті і протяжні стресові ситуації;
• мала фізнагрузкі і незбалансоване харчування;
• відсутність інтересу до життя і погляду в майбутнє.

Для людей, у яких зафіксовано ознаки синдрому, характерні такі некорисні звички (значущі для виникнення СХВ):

• незбалансоване висококалорійне харчування, яке призводить до надмірної ваги;
• побутове пияцтво;
• куріння як стимуляція працездатності;
• венеричні хвороби, в основному – хламідіоз;
• гіпертонія.

Симптоми синдрому хронічної втоми

У перший раз СХВ зафіксований під цим ім’ям в 1988 р У 1990 р в США зареєстрували більше, ніж 100 тис. Пацієнтів, більш, ніж чотири п’ятих з них – жінки.

Лікарі називають як “великі” симптоми СХВ:

• тривала втома неясного походження, яка не зникає після сну;
• зниження рухової активності більш, ніж наполовину.

“Малі” симптоми СХВ:

• ознаки погіршення короткострокової пам’яті;
• знижена концентрація;
• збільшені лімфовузли;
• запалення слизових горла;
• м’язові болі;
• головні болі невідомої природи;
• сон, який не відновлює сил;
• загальне занепокоєння, яке триває більше доби.

Серед супутніх СХВ явищ фіксують збільшення алергічних захворювань в 5 разів, що, в свою чергу, свідчить про дисбаланс імунітету неясного походження.

Деякі автори стверджують, що синдром хронічної втоми запускають різні віруси або неспецифічні реакції імунітету.

Діагностика синдрому хронічної втоми

Через те, що ознаки цього захворювання неспецифічні, а походження неясно, поки що при діагностиці СХВ головними є симптоми. Фахівці кажуть: для того, щоб поставити діагноз, вистачить одного «великого» і шести «малих» ознак.

Лікування синдрому хронічної втоми

Для подолання СХВ необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

• дотримання дієти – нормалізувати режим харчування, більше вживати каші, свіжі фрукти і овочі (особливо сезонні), макарони з твердих сортів пшениці, морепродукти, цитрусові (при відсутності протипоказань), продукти з високим вмістом заліза (яловича печінка, язик);
• нормалізація режиму праці-відпочинку;
• детоксикація організму – для очищення організму від вільних радикалів (які є однією з головних причин розвитку СХВ на біохімічному рівні), шлаків і важких металів необхідна потужна вітамінно-мінеральна підтримка, нормалізація роботи шлунково-кишкового тракту, посилення дренажних функцій організму. Все це об’єднує в собі набір Detox Renewal Kit.

Протистояння стресу – одним з ключових ланок у розвитку СХВ є хронічний стрес. Стрес – звичайно супутник життя людини, тому зовсім уникнути його невозможно.Но можна посилити витривалість організму, підвищити здатність протистояти стресу. Для цього краще використовувати натуральні компоненти, такі як лимонник, жень-шень ,, шавлія, корінь конвалії, спаржа, насіння туї. Всі ці, та інші важливі компоненти, об’єднані в SerenX – формулою для здорового відповіді на стрес і оптимізації розслаблення.

Профілактика синдрому хронічної втоми

Оскільки синдром поки недостатньо вивчений, серйозної профілактики цього захворювання немає. Загальні рекомендації лікарів звучать наступним чином:

• виробіть режим сну;
• займайтеся фізичною активністю;
• дотримуватися правильного харчування;
• профілактично приймати вітамінно-мінеральні комплекси з активованими формами вітамінів + омега-3 кислоти (такі як Foundation Essentials або Active Essentials);
• приймайте імунокоректори загального плану (в тому числі і антигістамінні);
• постаратися знизити психоемоційне навантаження.

Болі в суглобах (артралгія) в тій чи іншій мірі турбують до 80% населення старше 35 років на всій планеті. Болі бувають короткочасними або тривалими, слабкими або сильними, локальними або поширеними, але всі вони знижують якість життя, людина втрачає здатність займатися улюбленими справами, активною роботою.

Найбільш частою причиною болів в суглобах є остеоартроз (остеоартрит, артроз, артрит).

В основі його лежить розвиток запалення і деструкція хряща, яка виникає через дефіцит хондроїтину, глікозаміногліканів, в т.ч. гіалуронової кислоти, дефіциту мінеральних речовин – кальцію, фосфору, кремнію, вітамінів D і К.

Лікування суглобів завжди є проблемною темою, як для пацієнта, так і для лікаря. Стандартна терапія рідко дає очікуваний результат, має багато побічних ефектів, не може застосовуватися тривало, а після її скасування, через дуже нетривалий час, симптоми поновлюються з новою силою.

Які ж є альтернативи?

Компанія XYMOGEN пропонує терапію, яка всебічно діє на проблему, має виражену ефективність, високий профіль безпеки, відсутність побічних ефектів і велику доказову базу.

SynovX DJD призначений для підтримки комфорту і рухливості суглобів. Ця революційна формула містить важливі будівельні елементи, включаючи гіалуронову кислоту, колаген і хондроїтин, які працюють комплексно, доповнюють один одного для харчування сполучних тканин суглоба і підтримки його еластичності. Метілсульфанілметан, що входить в SynovX DJD, володіє широким протизапальну дію, при цьому ефективність його найбільш висока в лікуванні запальних захворювань суглобів.

Спосіб застосування: Приймати по 2 капсули 1 раз на день або за призначенням лікаря.

OSAplex MK-7™ – це комплексна, зручна і економічна харчова добавка, яка підтримує здоров’я кісток, хрящів і зв’язок. Кожен пакет містить: дві капсули, що містять комбінацію микрокристаллического гідроксіапатітним концентрату (MCHC) з Ossopan 1100, вітаміну D3 і вітаміну K2 разом з однією капсулою стабілізованою холін ортосілікатной кислоти (ch-OSA® ‡).

OSAplex MK-7 ™ містить холін-стабілізовану ортосіліковую кислоту і клінічно протестовану добре вбирає форму кремнію. Силікон-залежні ферменти пов’язують разом окремі ланцюги амінокислот для синтезу колагенових волокон. Поверхні цих колагенових волокон діють як сайти зв’язування для MCHC. Чим більше площа поверхні, доступної для MCHC, щоб зв’язуватися з нею, тим більш гнучкою є кістка.

MCHC, патентований, стандартизований, безпечний, містить кристалічну матрицю кальцію і фосфору в ідеальному фізіологічному співвідношенні 2: 1, а також біоактивні чинники зростання і колаген типу I.

Поєднання ch-OSA і MCHC з вітамінів D3 і К2 призводить до унікального результату, який враховує кількість і якість кісток, а також підтримує загальну міцність і здоров’я кісток.

Спосіб застосування: Приймати вміст пакету 1-2 рази на день або за призначенням лікаря.

OptiMag® 125 – магній, четвертий за поширеністю мінерал в організмі людини, грає величезну роль в більш ніж 300 метаболічних процесах. Він бере участь в зростанні, розвитку і підтримці кісток і зубів, підтримці функцій м’язів, включаючи серцевий м’яз. OptiMag® 125 містить Albion®’s TRAACS® магнію, який має спазмолітичну і знеболювальну дію.

Спосіб застосування: Приймати по 1 капсулі 2 рази на день або за призначенням лікаря.

CurcuPlex-95™ містить BCM-95® – 100% очищений екстракт куркуми, стандартизований до куркумін, деметоксіуккуміну, бісдеметоксікураміну і ефірних масел кореня (різоми) куркуми. Цей натуральний склад оптимізує біодоступність і відображає справжню функцію куркуми для досягнення оптимальних переваг для здоров’я. BCM-95® має виражений протизапальний ефект, доведена його ефективність і безпеку при запальних хворобах суглобів. Виражено зменшується набряк, біль в суглобах, час ранкової скутості суглобів.

Спосіб застосування: Приймати по 2 таблетки 1 раз на день або за призначенням лікаря.

Рекомендована схема при болях в суглобах, спричинених остеоартритом:

SynovX DJD – 2 капс. 1 раз в день.
OSAplex MK-7™ – 1 пакет 1-2 раза в день.
OptiMag® 125 – 1 капс. 2 раза в день.
CurcuPlex-95™ – 2 піг. 1 раз в день

Коензім Q10 – вітамінноподібне речовина, антиоксидант, який попереджає вікові розлади, розвиток онкологічних захворювань, ефективний при кардіологічних, неврологічних захворюваннях, надає ангіопротекторну, противодиабетичну дію. Коензім Q10 зберігається в кожній клітині людського організму. Можна сказати, що у нього “ключова роль” у процесі клітинної дихання, а саме в регуляції біоенергетичних реакцій у митохондріях.

Расчеты содержания Коензіма Q10 в продуктах показують, що навіть при збалансованому харчуванні забезпечити фізиологічну потребу людини в цьому з’єднанні практично неможливо. Тому існує необхідність постійного доповнення дефіциту Коензіма Q10 в організмі, що можливо тільки при прийомі в їжу якісних та ефективних біологічно активних добавок.

Тепер потрібно разібратися: яка ж біодобавка Коензіма Q10 насправді ефективна?

Коензім Q10 існує в трьох редоксних формах: повністю окисленому (убихинон), частково відновленому (семихінон або убісемихінон) і повністю відновленому (убихинол).

З циих 3 форм убіхінол є найбільш активним.

Це відновлена форма убіхінона, несе два додаткових електрона і два протона. Фактично убіхінол можна розглядати як убіхінон, який приєднав до себе молекулу водню.

Але незважаючи на схожість будови молекул убіхінона і убіхінола, механізм їх антиоксидантної дії різний.

Убіхінон бере електрон, нейтралізуючи вільні радикали, убіхінол ж – віддає, що забезпечує його більш виражений ефект. Крім того, так як убіхінол містить дві додаткові гідроксильні групи, це робить його більш легко розчинним у воді і забезпечує більш високі біодоступність і проникаючу здатність. І, нарешті, убіхінол більш природний для організму, так як в мембранах клітин і мітохондрій Коензим Q10 присутній саме у вигляді убіхінола.

Убіхінол набагато біоактивних убіхінона. Так доза, необхідна для досягнення необхідного рівня CoQ10 в крові для убіхінола в 8-10 разів менше, ніж для убихинона; убіхінол в ефективній концентрації в крові зберігається в 1,5-3 рази довше, ніж убіхінон.

Результати лабораторних і клінічних досліджень демонструють, що найкраща біодоступність убіхінола забезпечує його більш високу ефективність і економічність. Наприклад, для отримання потрібного ефекту при використанні коферменту Q при неврологічних (хвороби Паркінсона та ін.) Або при серцево-судинних захворюваннях, його концентрація в крові повинна бути не менше 3,5 мкг / мл. Таку концентрацію забезпечує прийом 1200 мг убіхінона, а убіхінола достатньо всього 150 мг!

В даний час відзначено: коли зміст коферменту Q у внутрішніх органах знижується до 75% від норми, людина починає хворіти. М’язова тканина серця людей старше 60 років містить на 40-60% менше CoQ10, ніж міокард молодих людей. Зниження його концентрації в організмі може відбуватися і раніше при різних станах – при високих фізичних і емоційних навантаженнях, простудних захворюваннях.

Найвідоміша сировинна компанія, яка виробляє найкращий коензим це Kaneka. До запуску Kaneka Ubiquinol ™ компанія провела більше десяти років досліджень і тестувань цього новаторського живильного інгредієнта. Kaneka Ubiquinol входить в список найбільш потужних липид-розчинних антиоксидантів. FDA прийняв Kaneka Ubiquinol ™ в якості нового дієтичного інгредієнт в 2005 році.

XYMOGEN використовує в своїх продуктах тільки найкращі та ефективні речовини, в тому числі і Kaneka Ubiquinol ™ представлений як CoQmax ™ Ubiquinol.

Даний препарат приймається по 1 капс. 1-2 рази на день при:

• ІХС, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність.
• Систематичний прийом статинів.
• Синдром хронічної втоми, мітохондріопатіі, знижена толерантність до фізичних навантажень.
• Аутизм.
• Комплексна терапія цукрового діабету 2 типу, діабетичної нейропатії.
• Вікова макулярна дегенерація.
• Чоловіче безпліддя.
• Комплексна терапія синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ).
• Профілактика прееклампсії вагітних.
• У схемах лікування розсіяного склерозу.
• Профілактика мігрені.
• Профілактика раку молочної залози.

https://www.kanekanutrients.com/what-ubiquinol-0

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16919858

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27128225

https://integratedhealth.com/downloads/CoQ10Study.pdf

http://www.prenhall.com/books/esm_0130962929.html

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23183519