Що ми знаємо про порушення концентрації уваги?
Концентрація – можливість зосередити ресурси на чомусь одному. Відповідно, концентрація уваги – можливість тривалий час бути зосередженим на одному завданню. Люди з проблемами концентрації уваги насилу справляються з роботою, не вникають в монологи співрозмовника, втрачаючи нитку розповіді, а їх забудькуватість обумовлена не порушеннями механізмів запам’ятовування, а тим, що така людина просто не може зосередитися. Так, якщо людина дивиться фільм «вполглаза», не пам’ятає персонажів і сюжетні повороти, раз у раз перепитує, хто цей герой або як герої потрапили у скрутну ситуацію – це явний маркер порушення концентрації уваги.
Причини порушення концентрації уваги
Справа може бути в банальної втомі, нестачі деяких мікроелементів, а може – і в серйозних захворюваннях або травмах. Так, порушення концентрації уваги на кшталт неуважності (т. Зв. «Розсіяння») колись описав учений Вільям Джеймс. Цей синдром пов’язаний виключно із зовнішніми обставинами і не має відношення до дефіциту вітамінів або патологій ЦНС. Невніманіе- «розсіяння» по Джеймсу виникає через монотонності роботи, через відсутність будь-яких подій в ході діяльності людини, а також з-за надмірної втоми. Найяскравіший приклад – неувага шофера, який дуже довго веде машину по безлюдній дорозі.
Є й інший вид низької концентрації уваги: коли людина перебуває в гніві або ейфорії, його увага концентрується мінімально. Тому і говорять, що «закохані не спостерігають годин». Але таке порушення концентрації короткочасно і ситуативно.
Серйозна нестача в організмі вітамінів групи В, недостатнє вироблення коензиму Q10 і деяких амінокислот, порушення роботи судин також призводять до порушення концентрації уваги – однак і ці стани не є патологіями.
Якщо ж, крім неуважності, людина страждає від перепадів настрою, не здатний приймати рішення, у нього погано з пам’яттю, особливо з короткостроковою, були випадки т. Н. помилкової пам’яті (коли пацієнт згадує події, яких насправді ніколи не було), відсутнє нормальне орієнтування в часі, мають місце апатія і безініціативність – потрібно звертатися до психіатра і лікуватися комплексно, вітаміни і відпочинок тут не допоможуть.
Порушення концентрації уваги: симптоми
В першу чергу це:
- складності з будь-якими новими завданнями, довгий і безуспішне входження в матеріал;
- проблеми з підбором формулювань і синонімів;
- неприємні відчуття при необхідності зосередитися, аж до відрази до поточної діяльності;
- дезорієнтація в просторі або часі;
- апатія;
- проблеми з просторовим, з абстрактним мисленням.
Непряма ознака порушення уваги – проблеми зі сном, нічні неодноразові пробудження або, навпаки, ненормально довгий сон.
Як діагностуються порушення концентрації уваги?
Якщо людина повідомила про описані вище складнощі лікаря, шляхом нескладних питань або письмових тестів встановлюється, наскільки далеко зайшла нездатність пацієнта до зосередження (крайня ступінь неможливості зосередитися називається «апрозексія»). Коли хворий все ж може зосередитися, просто швидко відволікається, говорять про «неуважності уваги». Якщо ж увагу спершу добре концентрується, але поступово слабшає, ставиться діагноз «виснаженість уваги» (зазвичай свідчить про нестачу потрібних речовин або про травму голови; це лікується медикаментозно).
Нарешті, іноді діагностують т. Н. «Звуження обсягу уваги»: концентрація присутня, але на чомусь дуже вузькому, повністю гублячись поза, наприклад, особистих переживань або наукового завдання.
Як можна допомогти собі до візиту до лікаря?
Якщо ви помітили у себе перераховані вище симптоми, але з якихось причин не можете звернутися до невролога, варто почати приймати такі безрецептурні препарати, як:
- таблетований коензим Q10;
- ліки на основі гінгко білоба;
- амінокислоту гліцин;
- комплекс вітамінів В;
- настоянки женьшеню, елеутерококу, лимонника в якості тонізуючих засобів.
Що призначають фахівці?
Поза психічних захворювань для відновлення концентрації уваги лікарі застосовують:
- найпростіші ноотропи (пірацетам або винпоцетин);
- препарати пиритинол (брендові назви – енцефабол, енцефорт і ін.);
- протитривожні кошти (т. н. анксіолитики), напрмер, фенотропил або афобазол;
- стимулятори мозкового кровообігу – в першу чергу гінгко білоба;
- фенібут (похідне гамма-аміномасляної кислоти, відоме як «засіб для космонавтів» – фенібут дійсно був показаний космонавтам, як розслаблюючий і підвищує концентрацію засіб, що не викликає загальмованості).
Профілактика проблеми
Корисно пити не менш двох літрів води щодня, намагатися висипатися, є багато зелених овочів (салат, шпинат і т.д.) і продуктів, які містять поліненасичені жири (горіхи, яєчні жовтки, рослинне масло, морська риба), а також гарбуз.
Важливо також пам’ятати, що центральна нервова система серед інших елементів містить також і гістамін, який проводить не тільки алергічні реакції, але і нервові імпульси, тобто поводиться як нейромедіатор. При терапії порушеного уваги цей гістамін може вивільнятися, коли активізуються всі молекули, які розпізнаються організмом як нейромедіатори, і, в результаті, людина стикається з алергічними набряками, свербінням, непереносимістю окремих видів їжі і іншими симптомами гистаминовой непереносимості там, де й гадки не мав. Тому тим, хто системно бореться з проблемами концентрації, потрібно приймати препарати, що пригнічують зайвий гістамін, але не роблять непотрібного впливу на організм. Оскільки традиційні антигістамінні засоби так чи інакше мають побічний ефект у вигляді сонливості і загальмованості, а це пацієнтам з порушеннями уваги зовсім не потрібно, є сенс звернути увагу на діаміноксидазу (скорочено – DAO), фермент, який руйнує вже надійшов у кров гістамін, і при це не вступає в обмін речовин, діючи локально (в тонкому кишечнику).
