Цинк – це метал. Він називається “есенціальним мікроелементом”, оскільки для здоров’я людини його необхідно дуже мала кількість, але це життєвонеобхідно.
Цинк використовується для лікування та профілактики дефіциту цинку та його наслідків, у тому числі затримки росту, гострої діареї у дітей та повільного загоєння ран.
Він також використовується для посилення імунної системи, лікування застуд і рецидивуючих інфекцій вуха, а також запобігання інфекцій нижніх відділів респіраторної системи.
Деякі люди використовують цинк для лікування хвороб очей, зокрема макулярної дегенерації, нічної сліпоти, а також для лікування катаракти. Він також використовується при астмі, діабеті, високому кров’яний тиску, синдромі набутого імунодефіциту (СНІД) і шкірних захворювання, таких як псоріаз, екзема та акне.
Інше застосування включає лікування захворювання на дефіцит гіперактивності та уваги (СДУГ), порушення сприйняття смаку, дзвін у вухах, травми голови, хвороба Крона, хвороба Альцгеймера, синдром Дауна, хвороба Хансена, виразковий коліт, пептична виразка і сприяє збільшенню ваги у людей з порушеннями харчування – нервовою анорексією.
Також цинк використовується для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), чоловічого безпліддя, еректильної дисфункції (ЕД), слабких кісток (остеопороз), ревматоїдного артриту та станів, пов’язаних із захворюваннями печінки.
Деякі спортсмени використовують цинк для підвищення спортивної працездатності та сили.
Зовнішньо цинк наноситься на шкіру для лікування вугрів, попередження старіння шкіри та швидкого загоєння ран.
Цинк необхідний для правильного росту і підтримки людського тіла. Він виявляється в ряді систем та біологічних реакцій, що необхідно для імунної функції, загоєння ран, згортання крові, функції щитовидної залози та багато іншого.
Дефіцит цинку не є рідкістю по всьому світу.
Симптоми включають:
- сповільнений ріст
- низький рівень інсуліну
- втрату апетиту
- дратівливість
- випадіння волосся
- сухість шкіри
- повільне загоєння ран
- погіршене відчуття смаку та запаху
- діарею та нудоту.
Помірний дефіцит цинку пов’язаний з порушеннями кишечника, які перешкоджають поглинанню їжі (синдроми мальабсорбції), алкоголізмом, хронічною нирковою недостатністю.
Як форму цинку краще обрати?
Цинк існує у різних формах. Найбільш поширені – цинк оксид, цитрат цинку та гліцинат цинку.
Оксид цинку зараз практично не застосовується лікарями, так як має слабку
ефективність. Цитрат цинку використовується в зубній пасті та розчинах для полоскання рота, щоб запобігти утворенню зубного каменю та гінгівіту. Серед пероральних форм найкращою є гліцинат (бісгліцинат) цинку, що має найвищій ступінь абсорбції.
Слід зазначити, що в багатьох препаратах цинку може міститися інший метал під назвою кадмій. Це пов’язано з тим, що цинк і кадмій хімічно схожі і разом часто зустрічаються в природі. Вплив високих рівнів кадмію протягом тривалого часу може призвести до ниркової недостатності. Для того, щоб виключити можливість інтоксикації кадмієм, пов’язаної з вживанням цинку, необхідно обирати форму цинк глюконату (сама по собі має менші рівні кадмію), та лише сертифіковані продукти, таким чином можна впевнитись, що продукт не тільки ефективний, але й безпечний.
